Кожен розумник вважає, що з ним цього не станеться, але це стається

Так багато думок зазвичай в голові витає, що інколи важко вхопитися хоча б за одну і довести її до якоїсь логічної розвязки. Стільки подій одночасно стається і не стається, інколи торкаючись мене, а інколи проходячи повз.
І усе це якимось чином робить своє втручання в мою свідомість, з якою інколи важко «совладать». Ні це не шизофренія або якийсь інший психічно-психологічний розлад, просто стандартний збіг обставин, котрий коректує усе навколо… плани, погляди, думки, цілі.
Ще зовсім недавно, хоча відносно недавно, (як на мене півтори року може для когось здатися вічністю, але воно і не дивно) жила по інших принципах, звичайно не кардинально інших, але все ж, будувала інші плани, проектувала інші вектори і запускала дещо інші думки в космос, в надії, що вони таки збудуться. Але все це, ще раз переконуюся в цьому, було лише для того, аби зараз сидіти перед монітором і, з жахіттям, розуміти те, що вже не буде як раніше, і плани мої це не плани небесні. І те що я не могла допустити, не означає, що від цього я вбережуся. І те, що я не хочу приймати це — не означає що воно не відбувається, що не зїдає по шматочкам колишню мене, тим самим провокуючи створення вже іншої філософії, інших пріорітетів, іншої людини.
Ви спитаєте — та що ж тут поганого? Навпаки, це доволі природньо… людина росте не тільки фізично, а й розумово, їй притаманні і зміни пріорітетів, і зміни планів на майбутнє і зміна мислення відповідно до того який вона отримає досвід напротязі цього дорослішення. Так, погоджусь я з вами, все правильно, цього ніхто не відміняв. Але досвід… він інколи буває не гуманним!
Що для вас є «досвід»? Ви задумувались над цим?! Слово достатньо попсове, хоча і має певний свій шарм і глибокий зміст. Він був завжди, цей досвід. Він був навіть там де про нього не говорили в слух, просто був, і змінював людські долі, тихо і впевнено. А найголовніше мало хто цей «досвід» може обійти стороною, хіба що ті, хто ізольований від усього на світі, а це майже не можливо.
Мій «досвід» ще працює наді мною, достатньо жорстко і не справедливо але працює. Він не дає перепочити і прийти в себе, не дає збагнути те, що краще змиритися з ним, аніж противитися… гірше ж буде всеодно мені! Мій «досвід» злий, він безпощадний, та для чогось він таки вершить мою долю, з якоюсь таки місією проходить повз мої клітини і ритми, на щось надіється. І я надіюся разом з ним.

1 коментар

Святослав Вишинський
Для більшості людей досвід — це всього лиш мішок старожитностей.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте